дозвіл

дозвіл
-волу, ч.
1) Зняття заборони.
2) Згода, що дає право на здійснення чого-небудь. || Документ, який посвідчує таке право.
••

З ва́шого до́зволу — ввічлива форма, якою просять згоди співбесідника на що-небудь.

З до́зволу сказа́ти — вставні слова, які вказують, що згаданий предмет, особа і т. ін. не варті, не заслуговують уживаної назви.

3) У системах обробки інформації – отримання права доступу до програм або даних.
••

До́звіл всту́пу — дозвіл на використання прав доступу до даних і програм.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "дозвіл" в других словарях:

  • дозвіл — (ствердження права на здійснення чогось), згода, санкція; благословення, благословенство (перев. на шлюб); ліцензія (дозвіл державних органів на право торговельного обміну між ким н., користування чимсь тощо) …   Словник синонімів української мови

  • дозвёздный — (дозвёздное веществ о) …   Русский орфографический словарь

  • дозвільний — прикметник бездіяльний дозвільний прикметник який дозволяє …   Орфографічний словник української мови

  • дозвёздное вещество — вещество, из которого сформировались галактики и первые звёзды. Согласно модели горячей Вселенной, дозвездное вещество состояло из водорода, гелия (соответственно до 70% и 20 30% по массе), а также малой примеси дейтерия, гелия 3 и лития. * * *… …   Энциклопедический словарь

  • дозвёздный — прил., кол во синонимов: 1 • дозвездный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • дозвёздное — (вещество) …   Словарь употребления буквы Ё

  • дозвілля — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • дозвільно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • дозвільний — I дозв ільний а, е. Вільний, не зайнятий якою небудь працею. || Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього. II д озвільний а, е. Який містить дозвіл на здійснення чого небудь. Дозвільний документ …   Український тлумачний словник

  • дозвілля — я, с. 1) Вільний від праці час; час відпочинку. •• На дозві/ллі у вільний час. 2) рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»